Каменяр

Каменя́р, -ра, м. Каменоломъ. Желех.

Сучасні словники

КАМЕНЯР а, чол.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 65); * Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Іван Франко, X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що муляр. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні, — як радісно тоді жити..! (Юрій Яновський, II, 1958, 116); Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135). [[1]]

Ілюстрації

Див. також

Видавництво „Каменяр” (повна назва – Державне підприємство „Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво „Каменяр” [2]

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/kamenjar 2. http://www.kamenyar.com.ua/