Беззахистний

Беззахистний, -а, -е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.

Сучасні словники

БЕЗЗАХИСНИЙ, а, е.

1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Іван Ле, Наливайко, 1957, 279).

2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Іван Франко, I, 1955, 363); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204); * Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Олесь Гончар, II, 1959, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.

Ілюстрації