Кайдани
Кайдани́, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. Кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Сучасні словники
"'Кайдани"' - залізні кільця, скріплені ланцюгами, що надягають на руки і на ноги укладених для обмеження рухів, а також і в якості покарання. Можуть застосовуватися при перевезенні злочинця в непризначеному для цієї мети транспорті. Запозичення з арабської двоїстого числа kajdani через українське і білоруське кайдани або польське kajdany (звучить однаково)(Етимологічний словник російської мови Макса Фасмера і Тлумачний словник Ушакова) В Росії іменувалися «заліза».
В масовій культурі
У прислів'ях та приказках:
- Відвага мед п'є і кайдани тре (або рве, прислів'я, приписувана Ванька Каїнові).
- Ходить і правда в кайданах.
- Кайдани на ногах, а думка в голові.
- Думу в кайдани не заб'єш.
- Бог дав вільний світ,- а чорт кайдани скував.