Казарма
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Сучасні словники
Каза́рма — споруда призначена для тривалого розміщення особового складу військового формування.
Етимологія
Походження слова казарма можливо пов'язане з арабським словом аль-Казр, що у свою чергу було утворене з латинського lang-la(укріплений військовий табір).
Історія
Казарми вже були відомі в Римській імперії. Тоді в казармах знаходилося все, що солдатам потрібно було для повсякденного життя. У казармах були пекарі, чоботарі і інші ремісники. Під кінець 17 століття з виникненням «постійних військ» розвинулося будівництво казарм. До цього солдати були розміщені в звичайних житлових будинках. У XVIII столітті в Пруссії в казармах жили сім'ї військових. Казарми XIX століття у Німеччині служили виключно для для розквартирування солдатів. Будувалися будівлі різних розмірів, для розміщення рот або батальйонів. Часто для кожної роти був призначений окремий поверх, при цьому біля сходів знаходилися кімнати унтер-офіцерів для кращого контролю над рядовими. Казармені містечка сьогодні, як правило, огороджені високими стінами з колючим дротом і охороняються озброєними підрозділами.
Ілюстрації
|
|
|
|
