Капелюх
Капелюх, -ха, м. 1) = Капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м’якенька, тепленька, будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. См. Капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. Капелюшокъ. Желех. Капелюх — головний убір, тканинна форма якого носиться у осінній та весняний період, солом'яна форма — у літній період. Капелюх буває як чоловічим, так і жіночим. Жіночий варіант зазвичай називають капелюшком.
Капелюх може використовуватися як засіб захисту голови і волосся (від опадів, вітру, сонця), а також може виконувати і декоративну функцію.
Перші капелюхи виготовлялись із соломи. Солом'яний капелюх, ще тоді, коли капелюхи не робили з тканини, були найпоширенішім головним убором у жаркий період. Перевага солом'яного капелюха полягає у тому, що він добре пропускає повітря, захищаючи голову від сонячного удару.
Популярним видом капелюха у XIX сторіччі був циліндр. у найбільшому вжитку був у Великобританії. [1] КАПЕЛЮХ , КАПЕЛЮХА , БРИЛЬ
Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо.
Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.Грінченко); На ньому – пошарпаний сіряк і капелюха (шапка з навушниками) (Я.Мамонтов). Бриль, -я, ор. -ем. Капелюх, переважно солом’яний. Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (В.Кучер); Круглий чорний повстяний бриль прикривав чорне, як смола, волосся (І.Нечуй-Левицький) [2] КАПЕЛЮХ, а, чол.
1. Жіночий або чоловічий головний убір із фетру, соломи тощо; бриль. [Голохвостий:] Я почеплю їй на голову.. капелюха з білими стрічками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 500); Целя.. в білім солом'янім капелюсі з широкими крисами.. спішила на пошту (Іван Франко, II, 1950, 306); На голові в нього був чорний капелюх з зеленим пером (Юрій Смолич, II, 1958, 8).
Знімати (зняти) капелюх див. знімати.
2. розм., рідко. Те саме, що капелюха. На голові його був масивний довгошерстий капелюх (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 25) [3]