Цапок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:52, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (см.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = Обіручний столець. Вх. Лем. 441. См. Обіручний.