Бог

Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440. 3) Старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) Скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) Біг-мі, Біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І. 6) Біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у. 7) Біг дав. Есть, имѣется. Галиц. 8) Богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) Знати Богу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у. 11) Своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) Ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) За малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219. 14) За невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15) Спасеть же Біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) Коли вже те у Бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) У Бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у. 18) См. Бі. Ум. Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=5Ac6Iv4lhG4

Див. також

Бог (зі старосл. Бог — «Благий», «Багатий», тобто господар багатьох благ і той, хто ними наділяє) — багатогранне поняття, яким віруючі монотеїстичних релігій описують надприродну, верховну, духовну субстанцію або єство. Для послідовників політеїстичний релігій боги — це надприродні істоти з різним ступенем могутності та різними сферами впливу.

Джерела та література

http://sos2012.ru/vopros/263-sbornik-tayny-mirovogo-poryadka.html

Зовнішні посилання

http://azbyka.ru/biblia/

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БОГ, рідко БІГ, бога, чол. У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей. Була б сестра, і був би брат, А то.. нема тепер нічого, Ні бога навіть, ні півбога (Тарас Шевченко, II, 1953, 364); Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш радість і горіння, сукупна праця і хвала (Павло Тичина, I, 1957, 115); Не ждіть рятунку ні від кого: Ні від богів, ні від царів, Позбудеться ярма тяжкого Сама сім'я пролетарів (Сто пісень для молоді, 1946, 7); * Образно. — Жіноча врода — бог мій (Панас Мирний, IV, 1955, 127); // чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь. — Ми повинні за всяку ціну наздогнати богів золота [банкірів], інакше станемо.. їхніми титулованими офіціантами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 44). ♦ перев. заст. Бійся (побійся, бійтесь, побійтесь) бога! — вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь; не робіть так!, неможна так! — Он храм божий, а вони заставили сліпця пісень мирських співати. Побійтесь бога! (Панас Мирний, V, 1955, 78); Бог дасть: а) уживається як відмова тому, хто просить що-небудь; немає, не маємо, не маю, не дам; б) те саме, що Дасть бог. Бог дасть, виростуть [дітки] (Тарас Шевченко, II, 1953, 324); Бог [його] знає що (куди, як і т. ін.) — хто його знає, невідомо що (куди, як і т. ін.). Бог знає звідки з'являвся на морі човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 288); — І бог його знає що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташину (Іван Франко, III, 1950, 9); Бог з ним (з нею і т. ін.) — вираз на позначення згоди, примирення, прощення; хай так і буде, дарма і т. ін. — Не можу їй докучати собою, не хочу собою її гнівити — бог із нею! (Марко Вовчок, І, 1955, 238); Він, хоч і родич нам, але не такий чоловік, щоб я могла його по щирості хвалить, бог з ним (Леся Українка, V, 1956, 135); Бог з тобою (з вами)!: а) уживається на позначення здивування, заперечення, докору тощо. Бог з тобою, нерозсудлива дівчино! Хіба не знаєш — я вже заручився? (Марко Вовчок, I, 1955, 52); б) уживається як заспокоювання у знач. не треба (гніватися, плакати і т. ін.). [Петро:] Бог з тобою, Галино! Хіба я думав І тебе зобіжати? (Панас Мирний, V, 1955, 156); Боже [мій] — уживається як вигук для вираження здивування, радості, страждання і т. ін. — Боже мій, Катрусю! — згадаю їй: — як колись — що ти за весела була! (Марко Вовчок, I, 1955, 225); [Прісцілла:] Ой, боже мій! Такої муки я ще не терпіла! (Леся Українка, II, 1951, 465); Ох, боже, боже, трошки того віку, а як важко його прожити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); Боже поможи (помагай)!; Бог на поміч! — уживається як вітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює. — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок, I, 1955, 5); Жінки, проходячи шляхом.., здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! І.. котиться понад лісом це весняне радісне вітання (Олесь Гончар, II, 1959, 220); Борони (боронь) боже!; Крий боже!; Не дай (не приведи) боже!; Нехай (хай) бог боронить (милує)! — вживається для вираження небажаності, заперечення чого-небудь. Для Юзі було новим мати таку товаришку, з якою не треба було по кутках ховатись, щоб, борони боже, ніхто не побачив (Леся Українка, III, 1952, 647); Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. Щоб посваритись або скривдити одно одного, крий боже! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); Повернутись до нього [сонця] спиною — крий боже! Яка невдячність (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); — Так вилежали, немов — хай бог боронить! — мертві (Панас Мирний, IV, 1955, 354); — Живи в мене, дочко! Чого ти маєш у чужому селі одинока сидіти! Хіба ти сирота, нехай бог милує! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); Віддати богові душу — померти. Вчителька злягла та й хутко й душу богові оддала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); Дай боже — вживається для висловлення побажання. На біду вона [праця] розростається і, дай боже, щоб я вбгав її у 3 аркуші друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 401); Дай боже (бог) ноги — швидше утікати, бігти. — Я тоді [від стражника] дай боже ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 379); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і ... дай бог ноги (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 211); Дай боже пам'ять — уживається як висловлення бажання, намагання пригадати що-небудь. — Я десь когось на неї схожу бачив. О-о, дай боже пам'ять (Панас Мирний, III, 1954, 272); Дасть бог — уживається при вираженні надії, сподівання на добре завершення чогось. — Дасть бог, вродить хліб, то й заплатимо [подушне] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); З богом — уживається як побажання успіху; хай щастить. — З богом, Парасю, коли люди трапляються! — обізвався Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 178); — Коли не влучив [стрілець], тікай з богом! — добродушно промовив козак (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Куди (звідки) бог несе? — куди (звідки) йдеш (їдеш, йдете, їдете)? — Доброго здоров'я, молодице, куди це вас бог несе? (Юрій Яновський, I, 1954, 61); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерга) — ні до чого не придатна річ, справа і т. ін. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,., де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні богу свічки, ні чорту кочерги (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 132); Ради бога — дуже прошу, будь ласка. — Ради бога, Аркадію, не говори таких слів... (Михайло Стельмах, I, 1962, 285); Слава богові (богу): а) (у знач. присудка) добре, гаразд. — Але філоксери нема. Ну, і слава богові... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208); б) (у знач. вставних слів) нівроку, далебі, як видно. — Бо ти вже, слава богу, дівка, а в тебе і одежі доброї немає! — додала вона [мати] і так тихо, так ласкаво (Панас Мирний, IV, 1955, 138); Хвалити бога; Богові (богу) дякувати — вживаються як вставні слова у знач. на щастя. — Вже, хвалить бога, не робимо панщини, — обізвався Любчин чоловік (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Хвалити бога, Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); [Груїчева:] А що, хіба вона слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, богу дякувати (Леся Українка, II, 1951, 6); Чекати (ждати) як бога кого, чого — чекати кого-, чого-небудь як великого свята, великої втіхи. Вона [Галя] ждала того приходу Олександрового як бога, вона готовилася більше до його, ніж до церкви (Панас Мирний, IV, 1955, 137); Що (як) бог дасть — що буде, те буде. — Ні, нема тут нічого вічного! Та й ми самі що? Сьогодні жив, завтра — що бог дасть! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 22); Як у бога за пазухою (за дверима) — в найкращих умовах, у затишку й достатках. — Тут, біля села — ліси та яри, звір шкодить; а там [у степу] як у бога за пазухою! — одказує Улас (Панас Мирний, IV, 1955, 237).

Ілюстрації