Щамба
Щамба, -би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.
Сучасні словники
- [http://sum.in.ua/s/triska Словник української мови
ТРІ́СКА, и, жін. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітав за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Максим Рильський, I, 1960, 316); * У порівняннях. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок, І, 1955, 332); — Не розтравляй мені душу цим Яковом, — одразу хмурніє Терентій. — Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Михайло Стельмах, I, 1962, 114); // Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Олесь Гончар, І її, 1959, 226); // Уламок чогось дерев'яного. Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Євген Гребінка, I, 1957, 83); — За що ви б'єтесь? — твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 116); // Стружка з дерева. То була страшна курна хата.. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Гриць.. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 14); // збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів. Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових плит (Радянська Україна, 8.I 1965, 2). ♦ На тріски розбивати (трощити, ламати і т. ін.) що — остаточно, зовсім знищувати щось. Розбиває [поет] гітару на тріски і вкидає їх у грубку (Володимир Самійленко, І, 1958, 243); Бачив лев, що розбиті кайдани! ..Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка, І, 1951, 424); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 260); На тріски розлітатися (розпадатися і т. ін.) — остаточно, зовсім гинути. Скільки на тріски розлетілося барж — знали промисловці (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 29); І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски, — Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (Максим Рильський, II, 1960, 210). Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
ТРІСКА розповсюджена морська риба, має багато різновидів, що визначаються за розміром - довж. від 35 см (т. балтійська) до 170 см (т. океанська); хижак, тримається косяками; у риболовецькому промислі - 2 місце після оселедця.
ТРІСКА трі́ска іменник жіночого роду скіпка
- Але: дві, три, чотири трі́ски
тріска́ іменник жіночого роду риба збірн.
- [<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53410/274309.html">ТРІСКА</a> Словник синонімів]
ТРІСКА скіпка, скалка, (стругана) стружка, мн. ТРІСКИ, друзки, дрізки
- [<a href="http://slovopedia.org.ua/47/53410/349432.html">ТРІСКА</a> Українсько-російський словник]
ТРІСКА I тріск`а ихт. треска II тр`іска щепка, щепа
ТРІСКА
на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І. Нехода); Скільки на тріски розлетілося барж — знали промисловці (М. Рудь); Розбиває (поет) гітару на тріски і вкидає їх у грубку (В. Самійленко); І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски,— Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (М. Рильський).
як (мов, ні́би і т. ін.) трі́ска. 1. зі сл. худи́й. Дуже, вкрай. Проте мінери — ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Дуже худий (про людину). (Карпо:) — Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний).