Фундувати
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Нп.).
Сучасні словники
- фундувати
-у/ю, -у/єш, недок., перех. 1) Засновувати. 2) Жертвувати кошти на заснування чого-небудь.
Фундувати , Фундувати ую, уєш, недок., перех., заст. Засновувати. Ото дивачка/ Замість вигадати щось цікаве — фундуе монастирі та ще й хлопської віри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 311); На межі XVI і XVII століть у всіх більш-менш значних містах України виникають братства, котрі фундують школи й колегіуми (Вітч., 9, 1971, 198).
Фундувати , Фундовані позики, фундований борг — довготермінові позики, утворені в результаті консолідації коротко- і середньо-термінових позик за відстрочення виплат за ними, об'єднання раніше утворених боргів. Фундувати , фундувати(ся) , дієсл. недокон. виду (що робити?) Дієприслівникова форма: фундувавши, фундуючи
Фундувати , Фундована множина (фундований порядок) — частково впорядкована множина, в якій для кожної непорожньої підмножини існує мінімальний елемент.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- Нову церкву збиралася фундувати своїм коштом.
- Рими до слова «фундували» .
- Грушевський ТОМ VIІ. КОЗАЦЬКІ ЧАСИ — ДО РОКУ 1625 Страница 112,
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
