Фраїр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:39, 1 січня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.
Сучасні словники
- ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?"
Фраїр, фраїр – народна пісня
Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.
Можеш добрі знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.
Фраїречки штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.
Што зме тя любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.
Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.
Ілюстрації
x140px
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]] |