Фурцювати
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Сучасні словники
- Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. фурцюва́ти– дієслово недоконаного виду
фурцювати , танцювати
-ю/ю, -ю/єш, недок.
1) перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). || неперех. Брати участь у танці, у танцях. || Уміти виконувати танець, танці.
2) неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. || перех. Виконувати певну роль у балеті.
3) неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. || Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней).
4) неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. || Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. || Мерехтіти, миготіти.
5) неперех. Виконувати танець (у 7 знач.).
фурцювати ТАНЦЮВАТИ, юю, юєш, недок.
1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203); // неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208); // Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
[Аж] танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.
2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років; // перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».
3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150); // Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,., наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75); // Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,., вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218); // Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).
5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163). фурцювати стрибати -а/ю, -а/єш, недок. 1) Робити стрибок, стрибки; скакати. || Стрибком перехоплюватися через що-небудь. || Стрибком вихоплюватися на що-небудь. || Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. || Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. || Кидатися вниз стрибком. || Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. || Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки. 2) перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). || Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). || Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). || Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). || Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше (про світло, проміння, тіні і т. ін.). 3) Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати. 4) перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. || розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін. 5) Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла).
Ілюстрації
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]