Враг

Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.

Враг

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВРАГ (нечиста сила) ДІДЬКО, біс, чорт, демон, диявол; УР. ворог, супостат.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВРАГ, а, чол., заст. 1. поет. Ворог. І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Тарас Шевченко, II, 1953, 347); Ей юначе, ти п'яний наче, не заглиблюєшся в життя. Нам робити та врагів бити (Павло Тичина, I, 1957, 188). 2. лайл. Нечиста сила; чорт. Хто йде — із ляку швидш звертає, Та ще й налає: «Який це враг її [Бочку] приніс? Нехай їй біс!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 44); — Скачи, враже, як пан козак каже! (Яків Качура, II, 1958, 463). ♦ Враг його (тебе і т. ін.) бери, лайл. — хай він пропаде (пропадай ти і т. ін.). Здихай, враг тебе бери з усім кодлом, хіба мені що? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Враг його (їх) [матір] зна (знає), лайл. — хто його знає; невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний, I, 1954, 298); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); Враг його (їх) матері, лайл. — висловлення-вигук для вираження незадоволення тощо. — І справді вийшов рій! О, враг його матері! І вибрав же тобі час, коли ми могорич п'ємо! (Нечуй-Левицький, IV, 1955, 195); Враг його (тебе і т. ін.) не взяв — нічого з ним (з тобою і т. ін.) не сталося, не трапилося. Обминають [богослови] мою хату або приїдуть, об'їдять, обіп'ють, понюхають та й поїдуть. А мої дочки сидять, хоч і гарні, враг їх не взяв (Нечуй-Левицький, I, 1956, 121); Хай йому враг — що буде, те й буде; байдуже, все одно. [Репиха:] На тобі твого карбованця, хай йому враг!..

«Словники України on-line»

враг враг іменник чоловічого роду, істота ворог - поет.; чорт - лайл. арх.

Орфоепічний словник української мови

ВРАГ, вражек муж. враговина, враговина жен. овраг, овражек; вершина курск., орл. глубокая водороина. Сивцев вражек, местность в Москве. Вражистый, овражистый.

II. ВРАГ муж. врагуша жен. или ворог и ворогуша; •умалит. вражек, вражко, вражишка; противник, неприятель, супостат, недоброжелатель, злорадец, (супротивник, противоборец; также •в•знач. общего противника рода человеческого, дьявола, сатаны или •в•знач. военном, неприятельской земли, войска. •умалит. вражишка архан. враженок вят. вражен новг. вражина, •в•знач. бранном, черт, чертенок, бесенок; неугомонный ребенок. | Тот дурак, кто сам себе враг. Господь не выдаст и враг (свинья) не съест. Если хочешь врага нажить, дай денег взаймы. Сколько рабов, столько врагов. Грозен враг за горами, а грозней того за плечами. Язык мой враг мой: наперед ума глаголет. | Врагуша, ворогуша, лихорадка. Враждебник муж. -ница жен. враг, недоброжелатель, злоумышленник. Враждовать с кем, против кого, быть кому врагом, делать зло. Враждоваться с кем, перекоряться враждою, враждовать друг против друга взаимно. Враждебничать, враждебствовать с кем, враждовать. Враждование, враждебствование, враждебничанье ср. неприязненные отношения, действия. Вражда жен. враждебство ср. вража жен., архан. состояние враждующих; неприязнь, несогласия, зложелательство. Вражий, вражеский, относящийся до врага, ему и состоянию враждующих свойственный; неприязненный, неприятельский. Коли пойло (питье, квас, вода) пастью прокочует (непокрытое), то вражья сила в него поселится, на сем поверье сложена сказка об отшельнике, поймавшем черта в непокрытом на ночь баране (рукомойнике). Враждебный, то же, вражий; противный, неприязненный, неприятельски расположенный, зложелательный. Враждебность жен. состояние враждебного, неприязненность. Враждолюбец муж. -бица жен. охотник до вражды, склонный к ссорам, противник миру. Враждотворец муж. -рица жен. возбудитель вражды, подстрекающий ко вражде. Враждотворный, вражду производящий, рождающий. Врадник муж. -ница жен., архан. враг, недруг, кто творить пакости, вредит, мешает. Вражной человек архан. недобрый, злой, злобный. Вражить новг. шалить, дурить, блажить, баловаться, пакостить; архан. мешать кому, быть помехой назло, вредить. | •стар. ворожить, колдовать, знахарить. Вражба жен. ворожба; вражбит муж. ворожея, колдун, знающийся со врагом, сиб. вражный сущ., муж. знахарь. Вражеское сущ., ср. тяжкая болезнь, особ. с временным помешательством; падучая, выкликание, мирячество, каженичество и пр. См. также врать и овраг, последнее местами произносится враг, отчего вражный, вражистый, вместо овражный

Матеріал з Вікісловника

Морфологічні та синтаксичні властивості во́-рог Іменник чоловічого роду, істота. Значення 1. той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник ◆ немає прикладів застосування. 2. чого. принциповий противник чого-небудь ◆ немає прикладів застосування. 3. також збірн. супротивник на війні, у воєнних діях ◆ немає прикладів застосування. 4. перен. шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

ТЛУМАЧ

ВРАГ враг іменник чоловічого роду, істота ворог - поет.; чорт - лайл. арх.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B3 Онлайн словник українських рим] Рими до слова "враг" Відібрані рими

катраг альгофаг аншлаг

архіпелаг бундестаг ваг

ватаг засмаг зигзаг

маг молодчаг обшлаг

переваг посаг продмаг

противаг раймаг рейхстаг

розваг саг саркофаг

Іноземні словники

Російсько-українські словники

раг – 1) во́рог (ум. воро[і]же́нько, мн. вороги́, воріже́ньки), злоби́тель, -лька, лиході́й, -дійка, напа́сник, -ниця, не́при́ятель, -лька, супроти́вник, -ниця. • Трижды враг – три́ворог, во́рог і три́ворог. • Злейший враг – найзапе́кліший во́рог, закля́тий во́рог; прил. воро́жий. • Быть враго́м чьим – бу́ти во́рогом кому́. • Враг-женщина – (изредка) во́рожка. [Щоб замело́ стежки́ та дорожки́, щоб не зна́ли вороги́ і ворожки́, щоб не зна́ли, кого́ я люби́ла]; 2) (диавол) враг; прил. вра́жий;

РУпедия

Враг

врага, м. 1. (как о мужчине, так и о женщине). человек, борющийся за иные, противоположные интересы, противник. Классовый враг. Идейный враг. || Недоброжелатель, человек, стремящийся причинить вред. После этой ссоры мы стали врагами на всю жизнь. 2. только ед., собир. То же, что неприятель во 2 знач. (воен. ритор.). Враг перешел нашу границу. 3. Всё, что приносит вред, неприятности, зло. Язык мой - враг мой. Вино - его враг.

Словари и энциклопедии на Академике

враг враг Недруг, неприятель, противник, супостат, антагонист, злоумышленник, недоброжелатель, ненавистник, лиходей, обидчик, преследователь, притеснитель, гонитель. Ср. друг. См.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

враг

-а, ч., заст. 1) поет. Ворог. 2) лайл. Нечиста сила; чорт. •• Враг його (тебе і т. ін.) бери лайл. — хай він пропаде (пропадай ти і т. ін.).

Ілюстрації

[1]	x140px [2]

Медіа

Единственный враг человечества - "элиты"

[3] Українські пісні