Міст

Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. Ум. Місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.

Сучасні словники

Міст Мі́ст — штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озера та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком. Міст є однією із найдавніших інженерних споруд людства.

Міст (зменшене — місток; змен­шено-пестливі — місточок, мостонько) —

• споруда для переїзду, переходу через річку, яр, дорогу і т. ін.; уособлює символічне зна­чення того, що з’єднує або роз’єд­нує кого-небудь; міст передусім символізує душевний зв’язок, ко­хання між людьми, шлях до коханого чи коханої (див. ще кладка); у весільних піснях мощення мостівозначає приготування до весілля, до весільного поїзда: «Ой, як буду я та женитися, Намощу мости все перстеневі, Погачу гатки все вінковії, Поставлю стовпи все золотії, Повішаю короговки все шовковії»; відповідно до цього і весняний хоровод-гра, де паруються хлопці й дівчата, називається часто мостом (мостами); міст служив також міс­цем ритуальних молодіжних боїв (див. ще кладка); є об’єктом тради­ційних народних порівнянь, зо­крема міст над водою, над урви­щем, уособлює смертельну небез­пеку («Оце пропав, як з мосту впав»), порівнюється з горою («Шануй гори-мости — будуть цілі кости»), символізує раптову смерть, а отже й останній вихід зі скрути («Не просто з моста, а стрімголовою»); про безвихідь кажуть: «Ли­шилося тільки ходу, що з мосту та в воду»;

• вербовий міст — міст ко­хання, любові, одруження; див. ще кладка;

• зелений міст — весільна (жадана) дорога, по якій молодий (милий) іде (їде) до молодої (ми­лої). Йде Микола пішки По зеленому мості До Наталки в гості (пісня);

• калиновий (кленовий, камінний, кам’яний, золотий) міст — уживаю­ться як народнопоетичний символ незворотного шляху прожитих ро­ків; в обрядовому фольклорі кали­нові, кленові й золоті мости зга­дуються як небесні мости у зв’язку з Паном-Господарем (очевидно, ще з дохристиянським богом, можли­во, Білобогом); по них у господар­ський двір на сімох стовпах і з зо­лотими ворітьми по золотих іка­линових мостах приходить у гості богиня Сонце, можливо, дочка Господаря; за народними повір’я­ми, коли Бог-Творець відчиняє небесну браму, то через неї по калиново-кленово-сонячному мосту приходить до людей весна, чарівна богиня Леля (див. ляля 2); золоті й калинові мости — то хмари, весел­ка і сонячне проміння: такими мостами могла бути райдуга (дуга в рай); калиновий міст — це міст єднання (див. ще обручка), дівоц­тва, що веде до щасливого шлюб­ного життя: «Марусенька догада­лась, Да полюбила мости з кали­нової трости, Да погатила гати То з рути, то з м’яти» (тут усі росли­ни — традиційні символи діво­цтва); у зв’язку з цим і символізо­ваний образ безповоротних неро­зумних молодих літ, все одно ба­жаних, але недосяжних, щастя, долі, молодості, які їде наздоганя­ти нещаслива жінка: «Ой, нагнала щастя й долю на калиновім мос­ті: — Вернись, вернись, щастя-долю, хоч до мене в гості! — Не вер­нуся я до тебе, була вже у тебе, Бу­ло тоді шанувати, було поважати»; цей самий образ молодих літ на калиновім мості уживається й сто­совно нерозважливих чоловіків, яких вони, зрештою, застерігають: «Було б же нас шанувати, як здо­ров’я своє»; небесні мости симво­лізують також зв’язок між небом і землею, Богом і людиною, тому два береги, які з’єднуються двома мостами, — це два світи: земного існування і смерті, вічного життя і безсмертя, це перехід від реально­го до ірреального; небесні мости подибуємо в народних загадках: «Золотий міст на сотню верст» (сонце), «Простягнувся міст на сім верст, а в кінці моста золота вер­ста» (дні тижня і неділя), «Намо­щений міст на сім верст, на мосту яблуня, на яблуні цвіт на весь віль­ний світ» (сім тижнів Великого по­сту і Паска). Запрягайте коні в шори, коні воронії, Та поїдем доганяти літа молодії. Не догнали літа мої в калиновім мості: — Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості — Не верне­мось, не вернемось, не маєм до кого: Було ж нас шанувати, як здоров’я свого (пісня); Калиновий мостоньку, гнися, не ломися (пісня); сим­воліку калинового мосту розвиває М. Драй-Хмара: «І знов обвуглени­ми сірниками На сірих мурах дні значу, І без кінця топчу тюремний камінь, І туги напиваюсь досхочу. Напившись, запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа, Лечу в далекі голубі простори, Де розцвітала юність золота. — Вернітеся! — бла­гаю, хоч у гості! — Не вернемось, — гукнули з далені. Я на калиновім за­плакав мості... І знов побачив мури ці сумні, І клаптик неба, розп’ятий на ґратах, І нездрімане око у вовч­ку... Ні, ні, на вороних уже не грати: Я в кам’янім, у кам’янім мішку...»;

• мости — старовинна молодіжна гра весняного циклу, в якій діво­чий «полк» добивається перепуст­ки від «парубків, які стережуть міст», а оскільки ті не хочуть про­пускати їх за жоден викуп, то му­сять дати одну дівчину з-поміж себе; так урешті-решт парубоцька громада виловлює одну за одною всіх дівчат; ця гра супроводжуєть­ся співанками: «Королі, королі, пустіть нас до гір воювать. — Не пустимо, не пустимо — мости по­ломите. — Як ми мости поломимо, ой, то ми вам заплатимо срібними рублями, срібними рублями».

Знамениті мости

• Міст «Золоті Ворота» в Сан-Франциско, США; перекинутий через однойменну протоку. Відкритий 1937 року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста[4].
• Тауерський міст — розвідний міст через Темзу в Лондоні, Великобританія, відкритий 1894 року. Знаменитий завдяки двом баштам заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
• Бруклінський міст — один з найстаріших у США підвісних мостів. З'єднує райони Бруклін і Мангеттен в Нью-Йорку, перетинаючи протоку Іст-Рівер. Відкритий 1883 року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
• Міст Зітхань — арковий міст у стилі бароко. Перекинутий через Палацовий канал у Венеції, Італія. По'єднує Палац дожів (в якому розташовувався суд) і в'язницю. За легендою, яку популяризував лорд Байрон, назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності[5].
• Карлів міст — арковий готичний міст, прикрашений бароковою скульптурою, через річку Влтава в Празі, Чехія. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
• Акасі-Кайкьо — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в Японії, перетинає протоку Акасі і поєднує міста Кобе і Авадзі. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
• Босфорський міст — перший висячий міст через Босфор, поєднує азіатську і європейську частини Стамбула, Туреччина. Відкритий 1973 року до п'ятдесятиріччя Турецької Республіки. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення самогубств.
• Міст У Байн — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом Мандалай і попередньої столицею Анарапурой в Бірмі.
• Міст через затоку Ханчжоувань — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з Шанхаю до промислової зони Нінбо з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду 1 травня 2008 року.

Ілюстрації

Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри

Див. також

• Мосты как свидетельство цивилизации.
• Мости України.
• 10 найдивовижніших мостів світу.