Цілий

Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. Ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦІЛИЙ 1) целый; (благополучно вышедший из опасного положения) невредимый; (преим. о вещах) сохранный 2) (о размере, количестве и т.п.) целый; (без ограничения) весь цілий вік — всю жизнь цілий день — целый день; весь день, разг. день-деньской цілими днями [цілі дні] — по целым дням, целыми днями цілий рік — целый [круглый] год ціле число — мат. целое число

ЦІЛИЙ

голова́ ці́ла (на пле́ча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь живий, не загинув (у бою). Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах (П. Куліш).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову (про конституцію). Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар (Лев) міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

(і) кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний). 2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний).

на всю гу́бу (рідко губу́). 1. зі сл. пан, госпо́дар, па́ні і т. ін. Великий, значний, справжній і т. ін. На всю губу пан (М. Номис); Вже на всю губу пані буде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Свою крамницю завів (Храпко), оженився, на всю губу господарем став… (Панас Мирний); Стала господинею на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б. Грінченко); Багато і ревно боровся за свою землю Карпо Салай, за право називатися справжнім ґаздою, хазяїном на всю губу (В. Собко); Жили тут .. багатії на всю губу (І. Цюпа); Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський); // Заможний, багатий і т. ін. Бачимо, хазяї тут на всю губу: хати жестю (жерстю) криті, обора, амбари, сади (Нар. опов.). ці́лою губо́ю, діал. Ґазда цілою губою (М. Номис); // Дуже добрий, найкращий і т. ін. (перев. про тварин). — Я й учкурнув туди з козакам

на всю ха́ту. 1. Дуже голосно. Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІЛИЙ, а, е.

1. Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений. Гулять так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 65); — Взяли вони кварту горілки, посідали за столом, випили по чарці, а потім Денис витяг з кишені цілий шматок сала та кільце ковбаси (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 361); На повітрі готовилися саженні пироги, котли каші, борщу, цілі запечені барани (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче [струмок], Хмиз та гілля несучи, а часом то й цілі дерева (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131); // Наповнений до країв, по вінця; повний. Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 253); Становий трохи промовчав, потім духом вимчав цілу склянку міцного та солодкого чаю з ромом (Панас Мирний, IV, 1955, 349); // Який не був у користуванні, не початий. Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 103); — Даниле, тихенько вскоч у хату, щоб не збудити старих, і винеси хлібину. — Хлібину чи хліба? — здивувався Данило. — Цілу хлібину, не почату, — поморщився Левко, дивуючись, як і цього не може второпати брат (Михайло Стельмах, I, 1962, 557); // У повному складі, без винятку. Як ось Латин сказав послам: — Скажіте вашому Енею, Латин із цілою сім'єю, Крий боже, як всі раді вам (Іван Котляревський, І, 1952, 173); Вже сонце давненько зайшло, вже дівки видоїли корови, вже повечеряли, ціле село пішло спати, а Микола все не приходив (Лесь Мартович, Тв., 1954, 168); Поява Косипського з цілими двома полками свіжих сил уже вирішувала справу бою (Іван Ле, Україна, 1940, 82); // Весь від початку до кінця (про певний проміжок часу). Галю, серце, рибко моя, Що мені казати, Хотів би я тебе одну Цілий вік кохати (Українські народні ліричні пісні, 1958, 130); [Олеся (читає):] Цілу осінь переносив я на пристані мішки, сіль, рибу (Марко Кропивницький, II, 1958, 301); — Нам один морочив голову цілий рік, доки розкусили, що він і в коногони не годиться (Петро Панч, Синів.., 1959, 10); Ніхто, либонь, ще не мав такої пригоди, але що ж ти вдієш, коли сонце припікає, як скажене, а йти ще цілого півдня (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 71); // Узятий повністю (про предмети, явища, простір і т. ін.). На другий день Семен знав цілу азбуку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100); Дрантивим голосом цілу коляду відколядувала [баба] (Василь Стефаник, I, 1949, 87); Цілий дрогобицький ринок повний був народу (Іван Франко, IV, 1950, 471); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою (Панас Мирний, I, 1949, 331); Мати радила Романові шукати молодої смирної удови. Але в цілих Терешках не знайшлося такої удови (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 418); Три вершники виїхали на шлях, мати лишилася сама біля плуга, сама-самісінька на цілому світі (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20); Й наш прапор тоді зацвіте, зашумить в огнях над цілою землею (Володимир Сосюра, I, 1957, 457); // діал. Увесь (про людину). — А-а-а... Сади? Стави?.. В теплій хаті сидиш? А я мокрий цілий, від твого чоловіка тікаючи? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 252); Невидимий огонь, що горів у його серці, зогрівав його цілого, як добра груба (Осип Маковей, Вибр., 1954, 185); // у сполуч. з ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. — О, та ти ціла шельма у мужичій шкурі, — казали очі панів, що зібралися коло Лошакова. — Знає, кому що сказати (Панас Мирний, III, 1954, 283); Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався — рослявий і на лиці змужнів (Андрій Головко, II, 1957, 401); // Указує на величину, значність чого-небудь: а) при кількісних позначеннях. Давня Чіпчина гадка справдилась. Тепер уже не одна тісна хата з сіньми, а цілих три (Панас Мирний, I, 1949, 367); Зіб'ються [дітки] нишком собі в куточок, Глянуть в віконце, заплачуть гірко; На столі часом хоча б шматочок, А їх до того цілих п'ятірко... (Павло Грабовський, I, 1959, 332); А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п'ять годин тривала судова нарада (Андрій Головко, II, 1957, 185); б) при позначенні сукупності яких-небудь предметів, істот, дій. За гай скотилось сонце ясне, Хмарок рожевих цілий рій В безодні синій тане, гасне, Мов злотосяйне пасмо мрій (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); В цілому ряді оповідань.. Франко змалював нам широкі і страшні картини життя робітників (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 37); Разом із продуктами до нас привозили цілі вози граматок (Юрій Яновський, II, 1958, 102); Коли повернувся [Ант], в руках у нього був цілий жмут комишевого й березового пруття, різні залізця (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 8); Від людського життя і навіть від життя цілих поколінь людей залишається на землі тільки прекрасне (Олександр Довженко, І, 1958, 95); Делегати з'їзду вже протягом кількох днів, — по залізниці, кіньми, — з'їздились цілими групами (Андрій Головко, II, 1957, 432); В попередні історичні епохи ми знаходимо майже скрізь цілковите розчленування суспільства на різні стани, — цілу градацію різних суспільних становищ (Маніфест комуністичної партії, 1947, 14); в) при позначенні складності змісту чого-небудь. — Микита давно помер. Вже й поле його продали сини. — Кому продали? — Тут ціла історія була (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); Сідло це Гнат конфіскував у куркуля на хуторах і розповідав про нього цілі легенди (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 32); Неспокій заповзав йому в душу, не чув себе безпечним і в рідній хаті. Лишав гори в старім порядку, а тепер от ціла нова організація (Гнат Хоткевич, II, 1966, 110). ♦ Від (од) цілого серця, діал. — те саме, що Від (од) щирого серця (див. щирий). Сподіваюся, що цей лист застане Вас у Петербурзі, хоча од цілого серця бажаю, щоб Ви швидше вирвались на лоно природи і спочили за літо (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 357); З цілої сили, діал. — з усіх сил, щосили. Олекса свиснув з цілої сили, і в тій же хвилі роздалося кругом із гущавини п'ять таких самих свистів (Іван Франко, VIII, 1952, 153); На цілий палець (лікоть, аршин, сажень і т. ін.) — уживається для вираження значності розміру, величини чогось. — Давай ще півкварти! — крикнув Микола. Шинкар налив півкварти і не долив на цілий палець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 259); Здавалося, кошовий виріс на цілий аршин (Олександр Довженко, I, 1958, 238); Малого Муху десь зовсім були затерли в гущі, але цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (Андрій Головко, II, 1957, 220); На цілі груди — на повну силу. Він набив люльку, сів на призьбу і на цілі груди дихнув холодним нічним повітрям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Прилягти цілим серцем див. прилягати; Ціла вічність див. вічність; Ціле життя; Цілий вік — те саме, що Ціла вічність (див. вічність). Кого не візьме [Харон], як затнеться, Тому сидіти доведеться, Гляди — і цілий, може, вік (Іван Котляревський, I, 1952, 131); — Коли б тобі щаслива доля, — Сказав ласкаво чоловік, — Дала шматок такого поля — Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 200); [Аркадій:] Важко, Лідо, бо кожне слово, кожна хвилина сьогодні — це ціле життя... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 140); Цілими годинами (днями, роками і т. ін.); Цілі години (дні, роки і т. ін.) — протягом усього зазначеного часу. Там [коло річки] він цілими годинами любить сидіти (Іван Франко, I, 1955, 232); Бійці скучали за сонцем. Бачили його давно-давно... Цілими днями — вітри, дощі, тумани (Олесь Гончар, III, 1959, 208); — А моя [дівчина] цілі вечори мовчить, хоч би тобі слово, чекає, що я скажу (Михайло Стельмах, II, 1962, 354); Цілим скопом див. скоп.

2. Не пошкоджений, не попсований, не зруйнований (про предмети). — А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси.. От і вози були б цілі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269); Потроху очі звикли, і я побачила звичайну картину: столи, облиті вином та горілкою скатерті, пляшки цілі й побиті, порожні й повні, всяка їжа, шматки м'яса на столах і долі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 65); Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла (Панас Мирний, I, 1949, 129); [Левіт:] А святий жертовник? Стоїть він цілий. [Тірца:] Тільки без жертов (Леся Українка, II, 1951, 158); На розі, де погоріла вулиця вибігала на базарний майдан, стояв перший мурований дім. Він стояв цілий, незгорілий (Юрій Смолич, II, 1958, 40); // Не зношений, не драний (про одяг, взуття і т. ін.). [Іван:] У кого б же це мені позичити на сватання цілу свиту (Марко Кропивницький, І, 1958, 98); Сторгував я за десять корон ціле вбрання, заплатив, ..іду додому (Лесь Мартович, Тв., 1954, 206); Як в село вже дістались, всилу-силу волочив [Давид] ноги. Та й не ноги були то: в цілих чоботях виходив з дому, а то вже самі халяви теліпалися на ногах (Андрій Головко, II, 1957, 179); // Який зберігся, залишився. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 63); Хазяїн ускочив у лавку... слава тобі, господи! усе ціле, усе благополучно! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 407); — Ні, не бійся, Доле мила! — Каже Старець. — Торба ціла (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 191). ♦ Цілий і непошкоджений — який не зазнав пошкоджень (про предмети). Нагло, з-за повороту колії за блокпостом, з хмари диму, пари і куряви він [панцирник] з'явився сам — повним ходом він линув до станції, цілий і непошкоджений (Юрій Смолич, III, 1959, 39); Цілий-цілісінький — зовсім не початий, не пошкоджений. «Треба й собі лишити хоч кавалочок, бо не буду мати з чим вернутися додому», — подумав бідняк і зазирнув у тайстру. А там коржик був цілий-цілісінький (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 154); Прокинувсь [Яшко] — справді плаче. І в тілі холод такий, бо розкритий лежав. Глянув хапливо набік та аж усміхнувся, радісний: клітка стояла ціла-цілісінька (Андрій Головко, I, 1957, 130).

3. Не покалічений, не поранений, здоровий. Покотилися [коноводи] вниз у яр.. Не чули, що й забилися, хоч гупнувся кожен здорово. Але були цілі, нічого не поламали собі (Борис Грінченко, II, 1963, 295); — Чого це ти так розкричався?.. — Гляди лишень, козаче, щоб з цілим язиком додому вернувся (Панас Мирний, I, 1949, 394); — Як рука? Кістка ціла? — Здається (Андрій Головко, II, 1957, 632); Тимко не став чекати, пішов шукати санітарів.. — Нічого страшного, — сказав один з них, — черепок цілий, — і навернув Тимкові на голову білу чалму (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 497); // Живий, не вбитий. Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки.. Скрізь піднявся струс; кожен, лягаючи, просив бога, щоб цілому встати (Панас Мирний, I, 1949, 326); Не здивувався [Микола], коли вовки втекли, знав тільки одне: живий, врятований, цілий! (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 16); — Та й чого ж ти її [медалі] не носиш? — Коли б то вона в мене була, то носив би, а то фінський снайпер кулею відбив. — Ха-ха! Медаль відбив, а ти цілим зостався? Ну й брешеш ти, Охріме! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261). ♦ Голова ціла в кого — живий, не вбитий хтось. Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 104); Живий та цілий; Цілий і здоровий; Цілий і неушкоджений — перебуває в доброму здоров'ї; не вбитий, живий. Не міг він умом знести, яким дивом дивним він живий та цілий вискочив... (Марко Вовчок, I, 1955, 333); — Люди добрі, гетьте звідсіля живі та цілі, а то буде з вами те, що з комишником! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 153); Він все терпить.. Зо всього виходить цілий і здоровий (Леся Українка, III, 1952, 729); Після того, як атомні випробування в океані було припинено і від сина прийшла уже з радянського порту радіограма, що він цілий і неушкоджений, — мати мовби ожила, душа їй стала на місце (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 196); Зуби цілі в кого; Чуприна ціла в кого — хто-небудь залишився неушкодженим. — Бийте двері!.. — кричить голова. — В'яжіть його, злодюгу! — Уразила така мова Чіпку. — Ану, бий-бий... чи зуби будуть цілі? (Панас Мирний, І, 1949, 289); — Карпе, не дратуй мене, коли хочеш, щоб і в тебе була ціла чуприна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 298); Поки [ще] цілий — доки ще є можливість залишитися неушкодженим. — Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 26); — Вогонь на мене!.. — кричав Орлюк.. — Даємо! Тікай, поки цілий! — закричав у телефон старший сержант сибіряк Дубровін.. — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 286).

4. Який не пропав, не зник. — Товариші, нас продають! — Та не продадуть, цілі будете. Хто вас купить, таких голодранців? — почувся з тамбура класного вагона веселий голос Боженка (Олександр Довженко, I, 1958, 203).

5. Який відзначається єдністю, цілісністю. З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка, III, 1952, 690); // у знач. ім. ціле, лого, сер. Сукупність чого-небудь як щось єдине. Там, усередині, щось ворушилось. Давнє, забуте і неприємне, засипане грузом новіших подій, останніх вражінь. Робив [Лазар] розкопки, порпався, збирав окремі дрібниці, складав докупи і намагався зліпити ціле. Все, як воно було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 192); Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з-біса мудро (Олесь Гончар, III, 1959, 413).

В цілому: а) у всій сукупності. В цілому припадає на роботу щонайбільше 4—5, а частіше 3 години на день, — се ж небагато? (Леся Українка, V, 1956, 339); Дружба народів.. характерна для нашого письменницького Союзу в цілому, характерна і для окремих національних письменницьких спілок (Максим Рильський, IX, 1962, 17); б) взагалі, не торкаючись окремих деталей. Стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (Олесь Гончар, III, 1959, 331); Загалом і в цілому — взагалі, не торкаючись окремих деталей. Загалом і в цілому можна сказати, що з ухильності в питанні про відношення пролетарської революції до держави, ухильності, яка вигідна для опортунізму і живила його, випливло перекручення марксизму і цілковите опошлення його (Ленін, 33, 1973, 98).

6. Схожий на що-небудь за своїм значенням, важливістю. Червоніло ціле море колосків пшениці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17); Була в мені ціла буря (Степан Тудор, Народження, 1941, 160); У далекій погаслій кузні ясно впізнав [юнак] останній спалах рожевого заходу, і цілим вітром тихих радощів житейських подуло на нього звідтіль (Степан Васильченко, II, 1959, 28); В крайнім кутку сталася ціла драма. Зайшла з того, що жебрачка зачала дорікати своєму сусідові багатством (Гнат Хоткевич, II, 1966, 65); А що вже до мишей, то з цим було ціле нещастя. Кому не відомо, якої шкоди завдають оті маленькі сірі створіння (Юрій Яновський, I, 1954, 109); Виросла вона в лісовому хуторі.., де поява нового чоловіка була цілою подією (Михайло Стельмах, I, 1962, 321); // розм. Те саме, що справжній 2. Моя девіза [мій девіз]: йти за віком І бути цілим чоловіком! (Микола Вороний, Вибр., 1959, 56).

7. мат. Який не містить дробу. Ціла величина; Ціле число; // у знач. ім. ціле, лого, сер. Число, яке не містить дробу.

Орфоепічний словник української мови

1цілий — а, е. 1) Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений. || Наповнений до країв, по вінця; повний. || Який не був у користуванні, не початий. || У повному складі, без винятку. || Весь від початку до кінця… …

2цілісінький — а, е, розм. Зовсім, дуже цілий (у 1 4 знач.). Цілий цілісінький …

3цілотижневий — а, е. Який триває протягом цілого тижня, цілий тиждень. || Розрахований на цілий тиждень …

4цілоденний — а, е. Який триває протягом цілого дня, цілий день …

5цілорічний — а, е. Який триває протягом цілого року, цілий рік …

ціленький — а, е. Пестл. до цілий …

Ілюстрації

[http URL адреса картинки]

[http URL адреса картинки]