Козеня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:50, 17 грудня 2013; Станжур Тетяна1 (обговорення • внесок)
Козеня́, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. Козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
козеня= козля {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|}
козлёнок
Козеня ' Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).
