Брама
Брама, -ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71. 2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. См. Брам. Ум. Брамка, брамочка. Чуб. V. 896.
Зміст
Історія Луцької брами
В структурі олицьких фортифікацій знаходилися три міські брами – Метеленська, Заворотська (Дубенська), Залісоцька. Всі вони відтворені на фіксаційному плані кінця 18 століття, а тому не відповідає дійсності згадка окремими авторами лише двох міських брам. Навпаки, за функціональною логікою не можна повністю виключати існування в північній зоні «старого міста» ще однієї, четвертої брами, гіпотетично позначеної на реконструктивній схемі М.Бриковською, хоча про те не маємо жодних документованих свідчень. Хронологія будівництва цих трьох брам, ясна річ, збігалася з часом створення відповідних ліній оборони. До кінця 18 — початку 19 століття міські укріплення знаходилися в більш-менш задовільному стані. Такими близько 1840 року описує їх І.Крашевський, а у 1904 році їхні залишки бачив В.Антонович. Пізніше, у 1920 році М.Орлович міг ще спостерігати двоє міських воріт. Активні дефортифікації міста в 19 столітті призвели до того, що вже на початку наступного століття залишилася лише одна з брам — Залісоцька, відома сьогодні також як «Луцькі», або «Фортечні ворота», які існують й донині на в'їзді в місто з боку Цумані. Луцька брама була споруджена у 1630-тих роках, хоча існують і інші версії щодо дати будівництва. Зважаючи на явно не мілітарне архітектурне опорядження брами з бароковим присмаком, зокрема на наявність двох ніш для скульптури на північному фасаді, виникає серйозний сумнів щодо синхронності її будівництва разом з бастіонними укріпленнями Залісочого. Схоже на те, що вона з’явилася в середині 18 століття з суто репрезентативних міркувань під час останньої перебудови замку архітектором Кнакфусом. Можливо, замість якоїсь іншої, старішої споруди. Вали і бастіони, які колись притулялися до фортечної вежі, у 19 столітті були остаточно зриті. Сьогодні на околицях міста можна побачити залишки лише одного фрагменту валу