Файно

Файно, нар. Красиво, хорошо. Желех.

Словник Бориса Гринченка

Файно, нар. Красиво, хорошо. Желех

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Файно нар. Красиво, хорошо. Желех.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ФАЙНО гарно

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФАЙНО, діал. 1. Присл. до файний. — Але ж бо ти файно виглядаєш! (Іван Франко, IV, 1950, 9); — Файно голосить... — кивали головами старі сусідки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352).

Файно дякувати — щиро, вельми дякувати. Я вам дуже файно дякую за лист (Василь Стефаник, III, 1954, 88).

2. у знач. присудк. сл. Гарно, приємно. Ледве чутно, як бідний хлоп коло хати у трембіту трембітає, так файно кругом і тихо (Юрій Яновський, I, 1954, 36); — Поприсідай разів із сто! Помахай руками, і стане файно, тепло, як у жнива, — порадив посміхаючись Роман (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 211). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 551.

[1]

файно

файно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.

Матеріал з Вікіпедії

Це поняття має декілька значень, сторінка містить посилання на статті про кожне з них. Якщо Ви потрапили сюди за посиланням із іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. Фа́йно (діалектне) — добре, гарно, приємно; прислівник,синонім до фа́йний — гарний, добрий.[1][2] Слово дуже поширене на Західній Україні.[Джерело?] Останнє є запозиченням від німецького слова «fein» (прекрасно, витончено, здорово, славно).[3] • «Файно» — український рок-гурт • «Файно» — альбом гурту «Воплі Відоплясова» Фа́йно (діалектне) — добре, гарно, приємно; прислівник,синонім до фа́йний — гарний, добрий.[1][2] Слово дуже поширене на Західній Україні.[Джерело?]Останнє є запозиченням від німецького слова «fein» (прекрасно, витончено, здорово, славно)

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Ґондзоляк, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13. Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. НВолын. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у. Кайленя́, -ня́ти, с. Бычекъ? теленокъ? Ой зайняла файна рибка сиві кайленята у зелену полонину, — тамъ отава мнята. Гол. III. 232. См. Кайла.

Па́ва, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресанях з павами. Гн. II. 72. Ум. Па́вонька, па́вочка.

Пи́сок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. См. Коса 1. Шух. І. 169. 3) Мысокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) Качечі пи́ски. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8. Погости́ти, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. І. 93. Нас... так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121. Похарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81. Прига́на, -ни, ж. = Догана. Дала-’с ми, миленька, дала-’с ми пригану, же я є’м не варта за файку дугану. Гол. II. 221.

Ро́вта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136. Уцига́нити, -ню, -ниш, гл. Обмануть. Ой, цигане, циганику, то ’сь мя уциганив: яка-м була дівка файна, а ти мя споганив. Гол. IV. 444. Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех. Фа́йкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130. Фа́йний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94. Ум. Файне́нький, файне́сенький.Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.

Фа́йно, нар. Красиво, хорошо. Желех. Фа́йфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249. Файфе́р, -ру, м. Въ выраж.: на файфе́р. Пропало. Пішла м моя арендонька на файфер. Гол. III. 469. Хвайда́, -ди́, ж. 1) Плеть. КС. 1884. І. 29. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Чуб. V. 1065. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»! Чуб. V. 1164. 2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що. Каменец. у.

Словари и энциклопедии на Академике

файно Перевод файно файно нареч, кол-во синонимов: 2 • отлично (212) • хорошо (260)

Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013.

• файлообмен • файный См. также в других словарях: • файно — зах. 1) Присл. до файний. •• Фа/йно дя/кувати щиро, вельми дякувати. 2) у знач. присудк. сл. Гарно, приємно … Український тлумачний словник • файно — нар. хорошо/; краси/во; ми/ло; сла/вно … Українсько-російський словник

Ілюстрації

Див. також

1) Присл. до файний. •• Фа/йно дя/кувати щиро, вельми дякувати. 2) у знач. присудк. сл. Гарно, приємно … Український тлумачний словник

файно — нар. хорошо/; краси/во; ми/ло; сла/вн