Лавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:34, 5 грудня 2013; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Лавка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха. Константиногр. у. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (см.) Константиногр. у. 4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (см.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе. Шух. І. 9. 5) мн. Лавки. Длинный рубанокъ. Шух. І. 87, 249. 6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли). Ном. № 10562. 7)Лавка- доска, врубленная одним концом в стену избы, а на другом имевшая подпорки: ножки, бабки, подлавники.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках