Щіть

Щіть, -ти, ж. 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щіть, -ти, ж. 1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩІТЬ, і, жін., розм. Те саме, що щітка 1. * У порівняннях. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Нечуй-Левицький, I, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Іван Франко, VIII, 1952, 21). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 593.

«Словники України on-line»

Щіть і, ж., розм. Те саме, що щітка 1. *У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сія¬нець повитикався з грядки густо, як щіть (Н.-Лев., І, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Фр., VIII, 1952, 21).

ТЛУМАЧ

ЩІТКА

(малювати хату) квач, (малярська) пензель, щітяк, щіточка, щіть

Ілюстрації

Цікаві факти

Експонати музею

В музеї експонуються прилади та устаткування з ткацтва. Це ламанка, щіть, кудиля (присідачка і ножна), веретена, мотовило, віялки, сновальниці, кросна і все знаряддя (поток, цівки, чолок, ціпки), необхідне ткалі під час виготовлення полотна. За допомогою ламанки ламали коноплі (подрібнювали стебла). Щіть використовували для ощичення волокон та його класифікації: найкраще, рівне і довге – прядиво;

Сорока Білобока

Я заріс, як щіть.

А худий який, блідий!

Весняні дощі...