Гетьманша
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:09, 2 грудня 2013; Кондратенко Марина (обговорення • внесок)
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Гетьманша
- ГЕТЬМАНША, і, жін., іст. Жінка гетьмана. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок (Тарас Шевченко, І, 1951, 294); Проте гетьманша незабаром померла (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 132); * У порівняннях. Одягну тебе, обую, Посажу [посаджу], як паву, — На дзиглику, як гетьманшу, Та й дивитись буду (Тарас Шевченко, I, 1951, 94).
Ілюстрації
|
|
|
|
