Мавка
Мавка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. См. Навка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Ма́вки (на́вки) — славянские мифические существа, злые духи, русалки[1]: у украинцев — мавки, майки, нявки, нейки, у болгар — навяки или навы, у словинцев мавье, навье, мовье. По ряду признаков близки русалкам, карпато-украинским «лесным паннам» или горным женским духам. Считалось, что мавками становятся мертворождённые дети, умершие некрещёные младенцы, либо те, что умерли на Русальной неделе. Реже встречаются поверья, что в мавок превращаются дети, проклятые родителями или похищенные нечистой силой.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Казкова лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках (Іван Франко, IV, 1950, 473); [Мавка:] Я — Мавка лісова.. [Лукаш:] А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз (Леся Українка, III, 1952, 198); На деревах мавки в русальну ніч позбиралися та й спробували були зачепити Михайлика, але хлопець того й не відчув, бо ж над закоханими навіть нечиста сила не владна (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 334); * Образно. Та пісня шелестіла травкою, Торкнулась хвильки озерця, І тихо промайнувши мавкою, У наші увійшла серця (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 55); * У порівняннях. Ти снилась, марилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 163). 2. рідко. Те саме, що русалка; водяна німфа. Ущухнуло море, і хвилі вляглися; Пустують по піні мавки (Євген Гребінка, I, 1957, 83).
Ілюстрації
Див. також
Додаткові відомості