Літечко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:39, 2 грудня 2013; Лідія Распутіна (обговорення • внесок)
Літечко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Зміст
Сучасні словники
ЛІТЕЧКО, а, сер. 1. Пестл. до літко 1. Надворі літечко, ясно й тепло, як в усі; скрізь пташки щебечуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); * Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Любов Яновська, I, 1959, 332); * У порівняннях. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 135). 2. рідко. Пестл. до літо 2. Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Олександр Довженко, I, 1958, 333).