Оженічко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:45, 9 листопада 2019; Aolysenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Оже́нічко, -ка, с. = Оженіння. На оженічку. Въ лѣтахъ жениха. Маю братчика на оженічку, маю сестричку на відданєчку. Kolb. І. 106.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
іменник середнього роду обряд одруження
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЖЕНІННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням оженити і оженитися. Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 618); Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дсдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 83).
Ілюстрації
|
