Вінок

Вінок, -нка, м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. Загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила? Нп. 3) Вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. Грин. I. 282. На горищі два вінки цибулі. Г. Барв. 435. Ум. Віночок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

• Вінок

Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. Пізніше — загальнонародний символ дівування: втратити вінок — в народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні дівчата.

• Плетіння вінків

Вінок — чи не найкращий головний убір молодої дівчини. Виконаний за всіма правилами краси вінок дуже привабливо обрамляє дівоче обличчя, надаючи йому ще більшої свіжості. Вінок не повинен бути занадто великим та високим, найкраще, якщо він щільно прилягає до голови. Вінок — це ще й ознака дівочої честі, дошлюбної незайманості. Зокрема, молодиці вже не мають права носити вінки, тим більше зі стрічками, а тільки хустки.

• Вінок-оберіг

Вінок — це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.

• Символічно-оберегове значення українського вінка

Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ІІІ ст. до н.е.).