Гойдалка
Зміст
Словник української мови Бориса Грінченка
Гойдалка, -ки, ж. Качель.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)
Варіанти гойдалок
- Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)
- Гоцалка
- Тарзанка
Використання у виробництві
Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.
Безпека
Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.
Галерея
Гойдалка для занять йогою
Традиційна естонська гойдалка
Діти на гоцалці
Садова гойдалка
Посилання
- НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки
- Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas Шаблон:Ref-en
- Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use Шаблон:Ref-en
- ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования Шаблон:Ref-ru
