Агов!

Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. О. 1861. 20.

Сучасні словники

АГОВ, виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.

аго́в - вигук

незмінювана словникова одиниця

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[1]]