Форост

Форост, -ту, мСухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Шух. I. 176, 185. См. Хворост.

Сучасні словники

Форостсущ. муж. рода хмиз

Хмиз, у, чол.

1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Павло Чубинський, V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); [Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу? У печі зовсім погасло (Марко Кропивницький, I, 1958, 113); Назустріч їхала валка саней із хмизом(Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); * У порівняннях. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга... (Степан Васильченко, Талант, 1955, 12).

♦ Докидати (докинути) хмизу в жар, рідко — те саме, що Підливати (підлити) масла у вогонь (див. підливати). І вона [Марія Африканівна], вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, теж докинула хмизу в жар (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 244).

2. рідко. Те саме, що хмизняк 1. Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Словник Грінченка); Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 231).

Ілюстрації