Гніздечко
Гніздечко, -ка, с. 1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в’ють. Мет. 134. 2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Зміст
Сучасні словники
ГНІЗДЕЧКО, а, сер. Зменіш-пестл. до гніздо 1, 2, 4, 5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 45); — Не журіться, ..ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті. Ще таке затишне та хороше буде гніздечко! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 305); Дивись, на деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 300); Віктор ще складав рацію, розгвинчував антену, поспішно вставляючи окремі частини її в гніздечка збоку корпусу радіостанції (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 248); * Образно. Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 385); * У порівняннях. Горничка як гніздечко: і тиха, і спокійна, і весела (Панас Мирний, III, 1954, 300).
- Гніздечко звити (вмостити) — те саме, що Гніздб звити (див. гніздб). [Кембль:] Річард молодий.. Одружиться колись, зів'є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка, III, 1952, 32).