Канава

Канава, -ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.

Сучасні словники

Канава.Словопедія

• КАНАВА

довга заглибина в землі: окіп, окоп, рів, діал. фоса.

• КАНА́ВА

іменник жіночого роду

• КАНАВА

рівчак, рів, д. фоса, сов. кювет; (з насипом) окіп; З. канал.

• Канава.Академічний тлумачний словник
• КАНАВА, и, жін.

Довга заглибина, викопана в землі; рів. Як стрибоне [жеребець] раз, удруге, плиг через канаву і покотив скільки видно степом, мов на крилах (Олекса Стороженко, I, 1957, 183); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст(Нечуй-Левицький, III, 1956, 293); Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальні канави (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 115); Осушувальні канави.

Ілюстрації