Грибок
Грибок, -бка, м. Ум. отъ гриб.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРИБ, а, чол.
1. Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. Ой, дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила (Павло Чубинський, V, 1874, 160); Вона [комісія] констатувала, що головну поживу шахтарів становлять гриби й корінці (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 127); * Образно. В штаті Нью-Мехіко здійнявся в небо велетенський димовий гриб і пекельно-червоний зблиск першого атомного вибуху осяяв піски (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1960, 172); * У порівняннях. Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Олесь Донченко, II, 1956, 67). ♦ Рости (виростати, сходити, виникати і т. ін. як (наче, неначе і т. ін.) гриби [після дощу] — появлятися швидко й у великій кількості. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Товариства виникали тоді по селах буквально як гриби після дощу (Василь Минко, Моя Мипківка. 1962, 102).
2. перев. мн., біол. Нижчі спорові рослини — паразити рослинних, рідше тваринних організмів Збудником хвороб зернобобових культур можуть бути гриби, бактерії і віруси (Зернові бобові культури, 1956, 202); З літератури відомо про численні гриби, які уражають зерно (Мікробіологічний журнал, XIII. 4, 1951, 29).
Ілюстрації
