Медок

Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.

Сучасні словники

Мед-Фразеологічний словник української мови

• (аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком(І.Нечуй-Левицький).

• вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).

• вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).

• вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

• да́ти ме́ду кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний).

• як му́сі в меду́ кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ’яненко).

Мед-Академічний тлумачний словник української мови

1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498);

2. Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, 3 винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівняннях. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Марко Вовчок, I, 1955, 280). Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.);

Ілюстрації