Авул
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:25, 29 листопада 2013; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
цфуаківеканоавімфсфчяЧРГЛДШЖЩПЕАТВІМФСЧ
