Мудрощі

Му́дрощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. Хитрощі та мудрощі. Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. Не великі тут мудрощі. 3) Заповѣди. Десять Божих мудрощей. Кіев. г.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МУДРОЩІ, ів, мн.

1. Те саме, що мудрість. — Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 365); — Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема... (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом):] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Леся Українка, II, 1951, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.

Тлумачний словник укр.мови

мудрощі - іменник, неістота, тільки множина

відмінок - однина множина

називний - мудрощі

родовий - мудрощів

давальний - мудрощам

знахідний - мудрощі

орудний - мудрощами

місцевий - на/у мудрощах

кличний - мудрощі