Анахтема

Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, и, жін. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Словник Грінченка).

Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.

2. Уживається як лайливе слово. — А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Остап Вишня, I, 1956, 420).

Словник іншомовних слів

Анафема гр., прокляття 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.

Словопедія

АНАФЕМА анафема; ж. (гр., прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.

Ілюстрації

Джерела та література

Бронислав Горб "Анафема" Сергей Чекмаев "Анафема"