Анахтема
Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, и, жін. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Словник Грінченка).
Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.
2. Уживається як лайливе слово. — А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Остап Вишня, I, 1956, 420).
Словник іншомовних слів
Анафема гр., прокляття 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.
Словопедія
АНАФЕМА анафема; ж. (гр., прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.
Ілюстрації
|
|
|
