Виїздити

Ви́їздити, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.

Виїздити, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздилиСтор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).

Виїхати

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Виїхати Cм. виїздити.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇХАТИ

ви́їхати дієслово доконаного виду

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇХАТИ

ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв. Використати наслідки чиєїсь праці. — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко).

ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий); Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко); Хай пиндючаться (окупанти) пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський); — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами.. Оце ви думаєте для чого? — ткнув (Юхим) рукою в наган (А. Дімаров). ви́їхати впере́д нога́ми (померти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... — Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИЇХАТИ див. виїжджати. ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974

«Словники України on-line»]===

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974 виїхати дієслово доконаного виду

Орфоепічний словник української мови

виїхати Перевод виїхати див. виїжджати.

ТЛУМАЧ

ВИЇХАТИ

← назад вперед → ви

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим] їхати від'їхати доїхати

з'їхати зазіхати об'їхати

од'їхати під'їхати переїхати

поїхати позіхати понаїхати

приїхати проїхати ахати

брехати бурхати бухати

відбурхати відбухати віддихати

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. Взима́ть, -ся – бра́ти, -ся, збира́ти, -ся; (о податях и т. п.) – ви[с]правля́ти, -ся, стяга́ти, -ся. [В субо́ту зве́чора ви́їхати-б на се́ла пода́тки виправля́ти (Васильч.)]. • Взима́емый – спра́влюваний, зби́раний, стя́ганий, випра́влюваний. • Мера чего-либо взима́емая в чью пользу – мірчу́к. [Мі́ряє і мірчу́к збира́є – їдну́ мі́ру зоставля́є, де́в’ять мір пуска́є (Рудан.)]. Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити. • Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. Намерева́ться, наме́риться – наміря́тися, намі́ритися, ма́ти (бра́ти), взя́ти на́мір, (замышлять) заміря́тися, замі́ритися, ду́мати, заду́мувати, заду́мати, наду́муватися, наду́матися, замишля́ти, зами́слити, ма́ти (на ду́мці, на ми́слі), ма́ти ду́мку, взя́ти ду́мку (на ду́мку) (з)роби́ти що, (вознамериваться) нава́жуватися, нава́житися, пова́житися, зва́житися на що и (з)роби́ти що, (собираться) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, нала́годитися, (редко) залиця́тися, ті́яти (з)роби́ти що. [Розсе́рдивсь і вже був наміря́вся щось іще́ каза́ти (Крим.). Ти и́нше щось роби́ти заміря́всь (Грінч.). Си́на свого́ в крамарчуки́ віддава́ти не ду́має (Грінч.). Присяга́вся, що не проп’є́ цих гро́шей сього́дні, а сам мав на ду́мці зроби́ти це́є нега́йно (Звин.). Я таки́ мав на ми́слі так зроби́ти, та жі́нка відра́яла (Богодух.). Кому́ госпо́дь ма́є що да́ти, то дасть і в ха́ті (Номис). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н.-Лев.). А сесі́ воли́ за що ма́єте прода́ти? (Кам’янеч.). Нава́живсь ото́ він по́тай набра́ти хлі́ба з грома́дської комо́ри (Рада). Ки́нув тлі́ючу гу́бку на ожере́дь соло́ми і пова́живсь тіка́ти (Коцюб.). Всі сплять, опрі́че двох, що ла́годяться й собі́ закуня́ти (Грінч.). Хло́пці вже залиця́лися би́ти мене́ (Гуманщ.). Щоб сва́тати (її́) – ніхто́ і не ті́яв (Гр. Григор.)]. Послужи́ть – 1) (кому, чему) послужи́ти, услужи́ти (усил. попослужи́ти), прислужи́тися. [Послужи́, моя́ ти збро́є, молоді́й ще си́лі, послужи́ йому́ так щи́ро, як мені́ служи́ла (Шевч.). Прислужи́вся своє́му кра́єві ве́лико (Куліш)]; 2) (к чему) при[з]да́тися на що, ста́ти за, на що. • Пусть это -жит ему уроком – неха́й це ста́не йому́ за нау́ку. • -жи́ть причиной чего – спричи́нитися до чо́го. [Ця приго́да спричи́нилася до то́го, що він мусі́в ви́їхати]. • Это -жи́ло ему во вред – це йому́ пошко́дило. • Это -жи́ло ему в пользу – це пішло́ йому́ на кори́сть, це ви́йшло йому́ на добро́. • Это -жит им предостережением – це ста́не їм за осторо́гу. • Это ни к чему не -жит – це ні на́ що не прида́сться, не зда́сться, з цьо́го нічо́го не бу́де. Предполага́ть, предположи́ть – (полагать, рассчитывать) гада́ти, ду́мати, поду́мати, ма́ти на ду́мці (на га́дці, на ми́слі), поклада́ти, покла́сти що (що роби́ти), (намереваться) ма́ти, ма́ти на ду́мці (що роби́ти), (допускать) припуска́ти, припусти́ти що, ста́вити, поста́вити (перед собо́ю) га́дку про що, ми́слити перед собо́ю що, місти́ти в собі́ га́дку про що. [Нау́ку в шко́лі я гада́ла розпоча́ти на Се́мена (Кон.). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н. Лев.). Нау́ка ста́вить перед собо́ю га́дку і про працівникі́в (ми́слить перед собо́ю і працівникі́в), які́-б її́ розробля́ли (Крим.)]. • Основательно -га́ть – слу́шно гада́ти. • Это и -жи́ть нельзя было – цього́ й припусти́ти не мо́жна було́. • Нужда -га́ет лишения – коли́ (як) неста́тки, то й зли́дні, в неста́тках і зли́дні. • Человек -ет, а бог располагает – крути́ не крути́, а бу́де так як Бог дасть; чолові́к стріля́є, а Бог ку́лі но́сить. • Предполо́жим – припусті́мо, покладі́мо, кладі́мо, да́ймо (на те́є) що. [Ну, а покладі́м, що хтось вам дові́в, що вони́ (класи́чні мо́ви) про́сто шкодли́ві (Крим.). Да́ймо, що він прода́сть жи́то (Він. п.)]. • -жим, что ваши надежды основательны – припусті́мо, да́ймо (на те́є), що ва́ші наді́ї ма́ють підста́ви. • Предполага́емый – га́даний, здога́дни́й, ду́маний, припу́сканий. [Це да́та здогадна́ й непе́вна (Крим.)]. • -мое путешествие – га́дана по́дорож. • -мая сумма – га́дана, припу́скана су́ма. • Предполо́женный – зага́даний, заду́маний, припу́щений. • -ный на первое июня с’езд не состоится – зага́даний на пе́рше че́рвня з’їзд не відбу́деться. • -ться – гада́тися, ду́матися, ма́тися; припуска́тися. • -га́ется что-н. сделать – гада́ється (є ду́мка, га́дка) щось зроби́ти. • -га́лось – ду́малось, була́ ду́мка, ма́лося. [Ма́лося йти на я́рмарок, та дощ не пусти́в. Була́ ду́мка так зроби́ти, а ви́йшло ина́кше].

Словари и энциклопедии на Академике

виїхати Перевод виїхати див. виїжджати.

«Словник синонимів»

Виїхати - позбуватися

Ілюстрації

[[Зображення: |x140px]] [1]

[[Зображення: |x140px]] [2]

Медіа

Як виїхати з лісу. Безпека: правдами та неправдами.

[3] Українські пісні

Цікаві факти

[ http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/ubohyj-ta-bahatyj]

Ото поїхав чоловік у ліс — і так заїхав, що тільки небо та земля, а то і сам не знає, де він: бо тоді ліси дуже великі були! От він поставив волики під грабом, а сам поліз на граба високо, щоб подивитись, куди краще виїхати. ===[ http://ubr.ua/uk/tv/neruhomist/iak-vihati-z-avarinogo-budinku-154914 «ЯК ВИЇХАТИ З АВАРІЙНОГО БУДИНКУ »]===