Коралі

Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. Коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Нп. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.

Сучасні словники

Корали

• Корали ів, мн. (одн. корал, а, ч.). 1. Морські тва¬рини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. У теплих краях зустрічаються рифи, скелі.., складені з вапняків, які утворилися в ре¬зультаті титанічної праці маленьких живих організ¬мів — коралів (Таємн. вапна, 1957, 14); Органічне життя за силурського періоду [палеозойської ери] до-сягло значного розвитку. Тут були численні найпростіші організми, губки, особливо корали (Курс заг. геол., 1947, 261).
• 2. Вапнисті відклади деяких видів цих тварин — червоний, рожевий або білий камінь, який після оброб¬ки використовують як прикрасу. Цінними є корали, що мають чудовий рожевий і червоний колір (Фіз. геогр., 5, 1956, 59); — Таке намисто ще лише Дзвінка має, а більш ніхто на всі гори,— не раз говорила Анничка [княгині], милуючись разками червоних, великих, прав¬дивих коралів (Гжицький, Опришки, 1962, 74); II * V порівн. / знов те саме тихе дихання води й оче¬рету, і знов, як корали, роти зелених жаб (Коцюб., II, 1955, 265).

Ілюстрації

x140px

x140px