Автоґраф

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.

Словник Грінченка

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.

Сучасні словники

• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АВТОГРАФ, а, чол. 1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134). 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434). • Фразеологічний словник української мови

АВТОГРАФ автограф; ч. (гр.) 1. Текст, власноручно написаний автором. 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. 3. Копіювальний прилад.

Ілюстрації