Рабство

Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1S62. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Рабство - насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов'янського слова "раб" або "роб", яким у слов'ян називали робітника-людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка знаходиться у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.

Медіа

Рабовласницькі відносини з'явились у стародавні часи, коли на Близькому Сході почали виникати перші держави і складні господарські системи з кількома рівнями управління (храмові господарства). З часом цей тип відносин поширився по цілому світу, набув більш людських рис і в кінці кінців призвів до появи сучасної системи трудових відносин у світовому господарстві. Важливе значення у процесі відміни рабовласництва в його античній формі зіграли віра, освіта і наука зокрема поява і розвиток таких світових віровчень як християнство, іудаїзм, мусульманство, буддизм та конфуціанство. Рабство відоме з доісторичних часів. З економічним прогресом поступово рабство як масове явище відмерло в більшості скільки небудь розвинутих та густонаселених країн, в інших воно було заборонене внаслідок внутрішньої боротьби чи під впливом сусідів. Втім рабство й досі існує в деяких куточках світу, а як явище, як нелегальна форма трудових відносин в більшості країн світу. Це означає, що рабство, як певний тип відносин супроводжує світове господарство у процесі його розвитку, набуваючи найгостріших форм у періоди негараздів у глобальному суспільстві. Одним з історично останніх прикладів масового класичного (легального та відверто декларованого рабства) було рабство афроамериканців в західноєвропейських колоніях, переважно в Америці в 16-19 століттях. Мільйони африканців вивозилися з континенту в інші країни і використовувалися як безкоштовні знаряддя праці, працюючи на плантаціях,на видобутку корисних копалин, у шахтах, а пізніше на мануфактурах. Багато з них швидко вмирали, але все одно економічна вигода від подібної експлуатації була величезною попри совість та деклароване християнами людинолюбство.Католицька церква заплющила очі на рабство в країнах Латинської Америки, бо й сама використовувала рабів в прихованій формі. Рабство в Британській імперії було заборонено в 1833, у США наприкінці Громадянської війни 1861—65, але й далі нелегально існувало в деяких країнах. У сучасному розумінні термін «рабство» інколи використовується для позначення суміжних категорій насильницького примушення людей для виконання певної роботи. В цьому розумінні правозахисні організації розробили певні критерії визначення сучасного рабства: Її діяльність контролюється іншими особами за допомогою насильства чи погроз його застосування. Вона знаходиться в певному місці і займається певною діяльністю не по своїй волі, а також позбавлена можливості змінити ситуацію за власним бажанням. За свою роботу вона або взагалі не отримує платню, або отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, оздоровлення, лікування, освіту тощо.