Гусь

І. Гусь, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на. Вх. Уг. 234.

ІІ. Гусь, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагайбіг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гуси — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5. 2) мн. гуси. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58. 3) Гусей підпускати. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гусонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.

Сучасні словники

— Гусь да баба — торг. Як дві баби та гуска, то весь базар. Пр. — Гусь лапчатый, хорош гусь, каков гусь (разг. ирон.). То шпак, шпаками годований, ото птах. — Гусь свинье не товарищ. Гусь свині не товариш. Пр. Кінь волові не товариш (не рівня, не пара). Пр. Погодилися, як порося з вовком. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Лимар ситникові не товариш. Пр. Пан з паном, а Іван з Іваном. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин коли нема з ким. — Ему как с гуся вода. Йому як з гуся (з гуски) вода; він не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому; йому ані гадки. рід птахів з родини качиних. Рід складається приблизно з десятка видів