Фіґлювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:33, 27 листопада 2013; Бистрик Олексій (обговорення • внесок)
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = Фиґлювати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 583.)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
ФіглярФігляр