Овийка

Словник Грінченка

Ови́йка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови ("Перун", 2005)

овийка, -и, ж., бот., зах. Березка, повійка.

УРЕ (Українська Радянська Енциклопедія)

(Convolvulus) — рід родини берізкових. Багаторічні трав'янисті рослини або напівкущі, здебільшого із виткими стеблами; квітки дзвониковидні. Відомо близько 250 видів, поширених по всій земній кулі (переважна більшість - у Середземномор'ї). В СРСР - ЗО видів, з них в УРСР - 7, зокрема 2 види - бур'яни. Найпоширеніша Б. польова (С. arvensis). [...] Зелена [берізка] у великій кількості отруйна, у сіні - нешкідлива.

Ілюстрації