Нічник

Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. См. Ночник 3.

Зміст

1 «Словарь української мови»
2 Сучасні словники
- 2.1 Рекомендовані джерела
3 Ілюстрації
4 Інтернет-джерела

«Словарь української мови»

НІЧНИК -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.

Сучасні словники

Нічник,-а́, ч. 1) Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. 2) розм. Той, хто діє вночі. 3) Тварина, яка веде нічний спосіб життя (рись, дикий кіт тощо).

Нічник , а, чол. Том 5, 1974. — Стор. 430. 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 277). 2. розм. Той, хто діє вночі. Не було [на майдані] ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 16); Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (Юрій Яновський, II, 1954, 7)

Нічник 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується нa ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку. Не було ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Гжицький, Опришки, 1962, 16); Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (ІО. Яиов., II, 1954, 7)