День

День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п’яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Велик-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дневі (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Каменец. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. НВолын. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. Сими днями, тими днями. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. День-година, із день-години. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Каменец. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Каменец. у. На день добрий, на добридень давати. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. Одного дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, щодня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. Через цілісінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-денички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама деньденички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бога день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп’ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. ѴІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п’ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньок. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки. Поденно. Шух. І. 173.

Сучасні словники

День— проміжок часу доби від сходу до заходу сонця. Тривалість дня залежить від географічної широти пункту спостереження і часу року, зміна тривалості дня протягом року є наслідком нахилу площини екватора Землі до площини екліптики, який становить приблизно 23°26′: при річному русі Землі навколо Сонця видиме положення Сонця переходить з південної півкулі небесної сфери в північне і, відповідно, змінюється полуденна висота Сонця над горизонтом. У північній півкулі найкоротшим днем є день зимового сонцестояння, найдовшим — день літнього сонцестояння, при весняних і осінніх рівноденнях тривалості дня і ночі рівні. У межах полярних кіл тривалість дня у літній період перевищує добу, це явище отримало назву полярного дня. Тривалість полярного дня максимальна на полюсах Землі і становить більше шести місяців (на Північному полюсі — приблизно з 18 березня по 26 вересня)

Фонетичний запис: [дéн´]]

Морфологічний запис: день|ден|дн

Словотворення: день→днями

Синоніми: доба, дата, життя, день-у-день, день-при-дні, щоденно, щодня, день-денно; безперервно.

Російською мовою: день

Етимологія слова: Власне українська назва дня, утворена від праслав . форми * dьnь , від якої в числі іншого сталися : ін-рос . , ст. -слов. дьнь (основа на приголосний , рід . од. дьне , рід . мн. ч. дьн' ; др.-греч. ἡμέρα ) , рос. , укр . день , белор . дзень , болг. денят , сербохорв . дан ( рід. п. дні ) , словенська . dan ( рід. п. dnê ) , чешск . den ( рід. п. dne ) , польськ. dzień , ст.- калюж . dźeń , н.- калюж . źeń . З праіндоевр . * dhegh - , порівн. : ін - інд. dinam порівн. р . «День » , лат. nundinae ж. мн. « Базарний день , що влаштовується кожні дев'ять днів» , літ. diena , латвійська . diena «день » , ін -пруської . deinan вин. , Готського . sinteins « щоденний » , ирл . denus « spatium temporis - проміжок часу », далі лат. Dies.

День - частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора.

День - час, який дорівнює 24 годинам; доба.

День - календарна дата, встановлена для чого-небудь; календарна дата, присвячена якій-небудь події; свято.

День - дня, р. мн. днів і після числівників також день: п’ять днів (день). – За кілька день мені треба бути вже в Корсуні (О.Соколовський). У назвах свят пишеться з великої літери: День знань. (Універсальний словник-енциклопедія)

День — (род. дня) день день від дня, день крізь день разг.; день у день — изо дня в день бути на останніх днях — разг. быть на сносях другого дня — на следующий [другой] день Миколин день — рел. день Николая одного дня — (когда) однажды, разг. в один прекрасный день цими днями — на (этих) днях цілісінький день — разг. день-деньской. (Українсько-російський словник)

Це цікаво знати!

В ужитку добу люди часто називають днем.

Тривалість дня залежить від пори року.

День починається вранці, а закінчується ввечері.

День у середньому довший за ніч. Це пояснюється по-перше, явищем рефракції, а по-друге тим, що моментами сходу та заходу вважаються поява з-за горизонту і зникнення за ним краю Сонця, а не його центру.

Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. День промчався над землею, — хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь, над нею (Панас Мирний, I, 1954, 330); Люблю блискучий день, коли земля цвіте, Пташиний хор співає І славить у піснях тих сонце золоте (Максим Рильський, I, 1960, 95); * У порівняннях. Була веселенька, як день у маї місяці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); // Про денне світло. День погас, І все почило (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); [Любов:] Я стояла, аж поки став біліти день (Леся Українка, II, 1951, 49).

[Білий] день надворі; Надворі вже день — зовсім видно, розвиднилось. Коли підведеться вона, аж надворі вже день (Нечуй-Левицький, II, 1956, 245); Добрий день!; День добрий! — вітання при зустрічі, у листуванні. — Добрий день, Когуте, ти співуча птице! А Когутик каже: «Добрий день, Лисице!» (Іван Франко, XIII, 1954, 259); Я підпускаю її до своїх дверей і лиш, тоді голосно кажу: — День добрий, панні Анелі! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); За дня — удень. Осінній вітер шумів і свистів по вузьких вуличках Борислава і розмішував мокру глину, свіжо за дня видобуту з ям (Іван Франко, I, 1955, 76); — Ще за дня ми з братом.. розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 18); Світловий день — час від сходу до заходу сонця. За світловий день кожен з них [комбайнерів] викопує буряки з 5—6 гектарів (Радянська Україна, 29.IX 1960, 2); Серед [білого] дня — удень. Сльози дівочі І серед дня лихо роблять. А що ж серед ночі? (Тарас Шевченко, I, 1951, 162); Ми [в'язні] — четверо — почали готувати цей зухвалий напад на тюремне начальство серед білого дня, на очах цілої камери (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 263); Ясно як [божий] день — зовсім ясно, очевидно. — Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові.. було ясно як день, бо ж атакуючий завжди має перевагу (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 341).

Аби день до вечора — абияк, без інтересу. Сестра ж Євгенія.. сяк-так працює телятницею, аби день до вечора (Радянська Україна, 22.IX 1962 , 2); День і ніч; Днями й ночами — протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. Ноток тут дуже славний, він шумить у мене під вікном день і ніч, наче велика ріка (Леся Українка, V, 1956, 147); Міркувала щось баба. Днями й ночами, потай, сама (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 273).

Час, який дорівнює 24 годинам; доба. Дні минають, Минають місяці, — село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Тарас Шевченко, II, 1953, 151); Утворення виборчих дільниць провадиться не пізніше як за 45 днів до виборів (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 6). Робочий день — певна кількість часу в межах доби, встановлена для роботи на підприємстві, в установі і т. ін. В нашій країні буде найкоротший в світі робочий день і найкоротший тиждень (Комуніст України, 1, 1951, 3).

Вчорашній день — минуле. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 12); День-два; День-другий — кілька днів. Переїздом спинюсь на день-два у Львові (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Панас Мирний, V, 1955, 404); День за днем — один день за одним, тривалий час. День за днем тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро (Панас Мирний, II, 1954, 261); Минав день за днем гарячкової ожиданки (Іван Франко, V, 1951, 342); День по дню — з кожним днем. Та вже й тепер вона [Україна], як всі добре знаємо, міняється помітно — і то, сказати б, не тільки місяць по місяцю, а й день по дню (Павло Тичина, II, 1957, 490); День у день; День при дні — щоденно, безперервно. Цілий тиждень, день у день, ніч у ніч, не переставала мати плакати (Панас Мирний, III, 1954, 68); Сидимо було день при дні у дівочій та робимо (Марко Вовчок, I, 1955, 102); Завтрашній день див. завтрашній; З дня на день: а) з одного дня на інший. Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 194); б) в один із найближчих днів, у найближчий час. З дня на день ждали в село землемірів (Андрій Головко, II, 1957, 183); На днях; [Цими] днями — у найближчий з майбутніх або з недавно минулих днів; незабаром або нещодавно. На днях думаю запрягтися у переписну (Панас Мирний, V, 1955, 358); «Вісник» дістав цими днями, дуже Вам дякую (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Ліспромгосп контору у Вижниці зорганізував, план одержав на вивіз лісу, днями й платформи під нього подавати почнуть (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 136); Чорний день див. чорний.

Календарна дата, встановлена для чого-небудь. До лікарні не впустили. День відвідування — завтра (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 25); / Календарна дата, присвячена якій-небудь події; свято. Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День перемоги (Наука і життя, 5, 1960, 6); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Олександр Корнійчук, I, 1955, 85); Міжнародний жіночий день 8 березня жінки — наукові працівники академії відзначили новими дослідженнями (Наука і життя, 3, 1960, 2).

День відкритих дверей — дата, встановлена для вільного доступу в учбовий заклад, на виробництво і т. ін., перев. для бажаючих поступити вчитись, на роботу.

Тільки мн., чого, які. Час, період у житті людини, народу. Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої — Пробігли дні щасливії І радощі мої... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 232); Минуть, Уже потроху і минають дні беззаконія і зла (Тарас Шевченко, II, 1953, 326); Вони [візники] на фоні днів нових Як щось забуте й архаїчне (Володимир Сосюра, I, 1957, 467); //  чиї. Життя. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Олександр Довженко, I, 1958, 356).

(А.П.Коваль)

Особливості слововживання

дня, р. мн. днів і після числівників також день: п’ять днів (день). – За кілька день мені треба бути вже в Корсуні (О.Соколовський). У назвах свят пишеться з великої літери: День знань. Дéнь день (дня); днина; ~ в ~ у призначений день; ~ день за днем, день по дню; ~ з кожним днем; ~ день у день, день від дня; день крізь день, день при дні; ~ щодня, кожного дня, щодень, щоднини; ~ назавтра, другого (наступного) дня, на другий день; днями, на днях, за кілька день; порядок денний; ~ робочий день

Ілюстрації

Див. також

Абетка в "Тлумачному словнику онлайн".

-и, ж.

Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абе́ткою — в алфавітному порядку.
Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.

"Академічний тлумачний словник"

АБЕТКА, и, ж.

1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).

2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).

3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.

Інтернет-джерела

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА , "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
Абетка, матеріали з сайту Вікіпедія

abetka.ukrlife.org - Абетки
Абетка малятко - відео на YouTube

--Володимир 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)

День

Зміст

Сучасні словники

Це цікаво знати!

Особливості слововживання

Рекомендовані джерела

Ілюстрації

Див. також

Інтернет-джерела

Навігаційне меню

Особисті інструменти

Простори назв

Варіанти

Перегляди

Дії

Пошук

Навігація

Інструменти