Ґрунтовний

Ґрунтовний, -а, -е. Основательный, прочный.

Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.

Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґави ловити. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.

Див. також:

Ґавеня

Ґавити

Ґавеґа

Ґав’ячий

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
- 2.1 Це цікаво знати!
- 2.2 Рекомендовані джерела
3 Інтернет ресурси

Сучасні словники

ҐРУНТОВНИЙ, а, е.

1. Який характеризується повнотою, глибиною, вичерпністю. Тільки ґрунтовна математична підготовка Брянського дала йому змогу швидко врахувати всю особливість роботи в горах (Олесь Гончар, I, 1954, 102); Літературно-критичний нарис Абгара-Солтана — перша досить ґрунтовна праця, що з'явилася в слов'янській пресі про Ю. Федьковича (Радянське літературознавство, 3, 1958, 81).

2. Який стосується корінних, основних питань. Завдання, поставлені перед вищою школою, вимагають ґрунтовпого поліпшення ідейної і теоретичної підготовки майбутніх фахівців (Радянська Україна, 7.VIII 1949, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 182.

Гава ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.

(Словарь Даля)

Фразеологізми:

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.

ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).

як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).

(Фразеологічний словник української мови)