Набрід
Нáбрід, -роду, м. '= Наброд
Зміст
«Словарь української мови»
Нáбрід/набрόд - Пришельцы, сбродъ.
Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. (Котляревський. Енеїда).
Сучасні словники
Нáбрід - чол., збірн., зневажл. - Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.
З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Троцький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Ленін, Коротка біографія, 1955, 113);
Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду — то невдоволених розверсткою хутірських синків, то колишніх стражників та тюремних наглядачів (Олесь Гончар, II, 1959, 263).
Набр`ід -роду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.
Наброд – действие, приход.
Наброд зверя бывает годами.
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465..
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, C.19, 1974. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник
- Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866. Толковый словарь Даля
