Соловейко

Соловейко, -ка, м. = Соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає. Шевч.

Сучасні словники

назва кількох видів співочих птахів із ряду горобцеподібних; заселяє ліси Євразії та Африки; с. звичайний, с. пд., с. синій; усі завбільшки як горобець, гарно співають, охороняються.

СОЛОВЕЙКО: 1. Солове́йко іменник чоловічого роду, істота про птаха 2. Солове́йко іменник чоловічого роду дитяча іграшка-свисток розм.

СОЛОВЕЙКО - співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов’є́м), ірон. З надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. З полегшенням перейшов він (промовець) до козацьких справ. Тут можна розливатися соловейком, не накликаючи нічийого гніву (З. Тулуб); Кошовий розливався соловейком... Не помітив навіть того, так був захоплений своїми думками (Н. Рибак).

як у Спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. (Марися:) За вас я тоді вийду заміж, як у Спасівку соловейко заспіває (І. Карпенко-Карий).