Млин

Млин, -на́, м. Мельница водяная. На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. Левиц. І. 373. Млин коре́чний, наплавний, підсубійний. См. эти слова. Ручний млин. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ жорна (см. жорно). Названіе частей (сравни жорна): на нижнемъ єрмі корба для вращанія колеса съ пальками, которое вращается на валі; надъ колесомъ находятся два жернова: спідник и пове́рхник, въ срединѣ пове́рхника желѣзный веретінник, проходящій сквозь спідник, подъ которымъ есть желѣзное веретено; надъ жерновами верхнее єрмо, меньшее, называемое кошеве, въ которомъ вверху укрѣпленъ кіш для зерна, подъ нимъ кори́тце з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки (корби), цѣпляется пальками за спиці верете́на (родъ шестерни), которое, при помощи веретінника, вращаетъ верхній жерновъ (пове́рхник); спружина, имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ вухо з коритця и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ прогорницю (дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить мучнико́м въ кори́то; при помощи закрутки можно поднять или опустить кіш. Шух. І. 103, 104. Ум. Млинок, млино́чок.

Сучасні словники

Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.

Історія

Вітря́к — млин, що використовує силу вітру як джерело енергії, і використовуються для того, щоб молоти зерно, а також в деяких місцевостях для перепомпування води, молочення зерна, розпилу деревини.

Все починалось з розмолу зерна. Європейські культури широко використовували зернові культури ( пшениця, ячмінь, жито посівне, гречка звичайна ) . Стигле зерно збирали і мололи на борошно важкими кам'яними жорнами. Використовувалась енергія людей.

Винахід і ствоення водяних та вітрових млинів — важливий етап розвитку інженерного знання. Одне кіло зерна на борошно жорнами вручну могли змолоти за 1-2 години, бо зерно мололи переважно жінки та старші діти. Водяний та вітровий млин мололи за чверть години мішок зерна. Наявний прогрес, що почався з 16 ст., хоча й потребував платні. Тому кожне село мало власний млин. Велике село або старовинне місто мали декілька млинів.

Водяний млин залежав від потічка або річки. За типом колеса розрізнялись —

   Середньобійне колесо
   Підливне колесо

Середньобійне колесо повертала вода, що падала зверху, тому воно було найбільш ефектиним в роботі. Найменш ефективним було підливне колесо, куди подавадсь вода з невеликої висоти, а колесо поверталось повільно. Розміри колеса могли бути різними, в Битанії середній водяний млин 19 століття мав диаметр три метри. За допомогою зубчастого механізма колесо поєднували з жорнами. Жорна і борошно від негоди ховали в приміщені. Приміщення млина могло бути дерев'яним та кам'яним. В Західній Європі будували як дерев'яні, тк і кам'яні млини. Кам'яний млин розділяли на виробничу та житлову зони-кімнати, де мешкав мірошник (мельник), один або з родиною. такий млин міг мати два поверхи і комори для зберігання зерна і готового борошна.

Млин ставав своєрідним сільським центром, бо мав шляхи для підвозу зерна та вивозу готового борошна. Млин і мірошник — персонажі багатьох легенд і народних оповідань ( згодом театральних вистав на їх основі ), пов'язаних із ворожбою та нечистою силою.

В старовинних поселеннях старий млин рзбирали і новий будували на тому ж місці, але вже за новими технологіями та з нових будівельних матеріалів. Деякі млини мали 400-600 років безперервного існування.