Каблук

Словник Грінченка

Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. См. Облук. Шух. І. 252.

Сучасні словники

Каблук - м. подпяток під чоботом або башмаком, підбор , набійка (http://invivio.net) Каблук - Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 400.) Каблук - деталь взуття у вигляді вертикальної підставки, що підводить п'яту вище рівня носка (http://uk.wikipedia.org)

Доповнення

Каблук на взутті з'явився в пізньому середньовіччі. Слово «каблук» ймовірно запозичене з тюркської kabluk, яке походить від араб.Kab-«п'ята, п'ята». Вважається, що каблук вперше з'явився на чоботях для верхової їзди, щоб нога не провалювалася в стремено. Високі підбори подовжують ноги, збільшують зріст, роблять жіночу фігуру стрункішою і сексуальніше, зорово зменшують розмір стопи. Важливо, щоб жінка вміла ходити на підборах, володіла граціозною ходою.

Як специфічно жіночий предмет одягу, туфлі на підборах стали поширеним об'єктом сексуального фетишизму.

Зображення

(Паламаренко Катерина, Самбір Олег)