Гай

Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий не прогляну. Мет. 66. Ум. Гайок, гайочок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.

Сучасні словники

---

Гáй, -ю; д. і м -ю,-єві, мн. -я́м,-я́х;р. -ю,мн. -їв; ор. –єм,мн. -ями; ч.р.

Тлумачення:

Гай - 1)Невеликий, перев. листяний ліс. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384);2)кого, чого, перен. Велика кількість.

Фонетичний запис: [гáі]

Морфологічний запис: га-й - га-ю

Словотворення: гай → гайовий

Синоніми:лісок, лісочок, (у балці) байрак;

Етимологія слова: псл. *gaiь, очевидно, пов'язане з gojiti, укр. гоїти (первісно - залишатися жити,вирощувати).

Фразеологізми: Аж гай гуде - в ролі обст. — у найвищій мірі успішно, результативно; на всю потужність.